Зміст
Вступ …………………………………………………………………………. 4
Розділ І. Розробки уроків
1.1
Орнамент
української народної вишивки. Технологія виконання шва
«хрестик»………………………………………………………..
7
1.2
Українська народна
вишивка – складова національної культури.. 13
1.3
Урок
– гра. Українська народна вишивка…………………………..
18
Висновки ……………………………………………………………………….
31
Література
…………………………………………………………………….
32
Вступ
Народна
творчість - це історична основа на якій розвивалася і розвивається світова
художня культура, одна з форм суспільної свідомості і суспільної діяльності.
Народна
творчість включає в себе різні види художньої діяльності народу - поетичну творчість,
театральну, музичну, танцювальну, декоративне та образотворче мистецтво,
народне будівництво.
Народна
творчість існує як сукупність численних видів і жанрів. Усі її види об'єднує
основне - пізнання та відображення трудової діяльності, праця відіграла
величезну роль у походженні мистецтва. Вона дала людині руку здатну виготовити
знаряддя створювати потрібні предмети і надавати відповідної форми.
В процесі
трудової діяльності людина розвиває естетичні почуття - її вухо, очі, вчилися
бачити та відчувати красу форм, кольорів, звуків. Для того, щоб народилося
мистецтво людина повинна була не тільки навчитися вправно працювати
інструментами, а з їхньою допомогою відображати бачене на камені, глині.
Шлях розвитку
мистецтва - це постійний процес відокремлення його видів. Виникнувши внаслідок
трудової діяльності нерозривно пов'язане з життям народу, із класовим
розшаруванням виникло мистецтво певних видів.
Художня професійна діяльність почала зосереджуватись в
руках привілейованої меншості, інтересів якої розподіляли інтересами народів на
різних етапах історії розвитку мистецтва як соціально явища зумовленого
існуючими класами: рабовласницьким, феодальним, капіталістичним.
В умовах соціального і національного гноблення, расові
дискримінації народного мистецтва не переривались, воно жило зазнаючи розквіту,
сміливо втілюючи ідеї, оберігаючи спадщину народної
культури.
Поступово в класовому суспільстві
мистецтва розмежувалось на 2 види: народне і професійне.
Народні художні промисли - форма
народного декоративного мистецтва, яка являє собою товарне виготовлення
художніх виробів при обов'язковому застосуванні творчої ручної праці.
Професійно декоративне мистецтво -
результат творчості людей із спеціальною художньою освітою.
Одним із найпоширеніших видів народного
мистецтва на Україні вишивка. З нею пов'язана вся багатовікова історія
українського народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги і
поразки, сподівання на майбутнє.
Вишивка - це духовний символ
українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.
"І в дорогу далеку ти мене
на зорі проводжала,
І рушник вишиваний
на щастя, на долю дала..."
Ці
рядки відомої пісні на вірші видатного поета Андрія Малишка засвідчують, що
супутницею до нашого життя є вишивка. Хрестик чи гладь, мережання чи
вирізування на лляних , конопляних, бавовняних тканинах споконвіку милують око,
радують душу, дають працю рукам і думці.
Цей вид мистецтва виник давно - корені
його сягають в глибину віків. Мабуть ніколи не зможемо ми довідатись хто і коли
вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, свої
переживання та відчуття, бо з огляду на недовговічність тканин і ниток наука
позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва. З кожним
століттям вишивка розвивається і удосконалюється.
Елементи символіки сучасних орнаментів
української народної вишивки, перегукуються з орнаментами, якими прикрашали
пощу давні мешканці нашої області - трипільські племена.
Творче спілкування з іншими народами
мало певний вплив на техніку художньої вишивки майстрів Київської Русі, але в
своїй основі вона залишалась
самобутньою.
Народ творив, знаходив і стверджував власний оригінальний стиль. Невідомі
умільці клопіткою працею виробили різноманітні детальні техніки вишивання, які
завдяки стійкості традиції дійшли через століття до наших часів. Народний
досвід зберіг найтиповіші, найбільш доцільні, позначені високим мистецьким
смоком зразки орнаменту, їх барвистість, вишивання техніки.
Художня вишивка - один з найбільших
поширених видів народного мистецтва, в якому втілені кращі традиції народу,
вона приносить і буде приносити радість тисячам шанувальників.
Тема:
Орнамент української народної вишивки. Технологія виконання шва «хрестик».
Мета:
Ознайомити учениць з орнаментами української народної вишивки, правилами створення орнаменту для
вишивання; з різновидами шва «хрестик» та технологією виконання.
Навчити правильно
виконувати зразки шва «хрестик»; за схемою, самостійно створювати орнамент для
вишивання.
Виховувати любов до
традицій свого народу.
Розвивати естетичний
смак.
Наочність
та обладнання: таблиці, ілюстрації з журналів, зразки
швів.
Хід уроку
І.Організаційний
момент.
ІІ.
Актуалізація опорних знань учнів.
Мозковий
штурм: для того щоб підготуватися до сьогоднішнього уроку
ми повторимо все те що знаємо про різні види декоративно прикладного мистецтва.
Для цього розв’яжемо кросворд.
1. Вид декоративно прикладного мистецтва в якому
використовують спиці або гачки?
2. Ріжучий
інструмент?
3. Деталь
швейної машини?
4. Пряжа?
5. Тканина
для вишивання?
6. Основний
матеріал для пошиття виробів?
7. Вид
рукоділля, в якому нав’язують вузлики руками?
1.В
|
я
|
з
|
а
|
н
|
н
|
я
|
|||
2. н
|
о
|
ж
|
И
|
ц
|
і
|
||||
3.Ш
|
п
|
у
|
л
|
ь
|
к
|
а
|
|||
4.н
|
И
|
т
|
к
|
и
|
|||||
5.к
|
а
|
н
|
В
|
а
|
|||||
6.т
|
К
|
а
|
н
|
и
|
н
|
а
|
|||
7.м
|
А
|
к
|
р
|
а
|
м
|
е
|
|||
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу.
1. Орнамент української народної вишивки.
Узор візерунок – це
малюнок, який складається з поєднання окремих елементів-мотивів, кольорів та їх
відтінків, розташованих у певному порядку. Послідовно повторюючи окремі мотиви
або їх групи, створюють орнаменти. У перекладі з латинської мови слово
«орнамент» означає «прикраса».
Про характер орнаменту у дохристиянський
період розповідають археологічні знахідки. На грудях скульптурного зображення
людини з Мартинівського скарбу на Черкащині (VІ ст.н.е) зображено широкі смуги
орнаменту. Саме тоді формувалися художньо-стилістичні засоби шитва,
народжувалась система знаків, що символізували сили природи, космічні уявлення
про будову світу, створювались образи, які потім довго жили у вишивці та інших
мистецтвах, нагадували про язичницькі вірування наших предків.
У процесі
історичного та культурного розвитку на Україні у кожній місцевості створювалися
характерні орнаментальні мотиви,найбільш улюблена і поширена кольорова гама,
певні техніки виконання. Дбайливо вони передавалися з покоління в покоління.
Майстри відшліфовували, розвивали та вдосконалювали кращі досягнення своїх
попередників. Поступово зображення змінювались, втрачали первісний вигляд, перетворювались в декоративні елементи та
узори,
2.
Презентація «Українська народна вишивка»
3. Види орнаментів в українській народній вишивці.
Відомі різні види орнаментів. За змістом (мотивом) їх поділяють на геометричні, рослинні, зооморфні,
антропоморфні, символічні, комбіновані та інші. Кожний з цих орнаментів
використовують відповідно до призначення виробу, який оздоблюють,
Рослинний
(фітоморфний) орнамент складається із спрощеного зображення рослинних
мотивів.
Геометричні
орнаменти складаються з різноманітних ліній, геометричних фігур (
трикутників, квадратів, ромбів).
Зооморфні
орнаменти – спрощене зображення птахів, тварин, комах.
Антропоморфні орнаменти складаються із
спрощеного зображення людей.
До символічних
орнаментів належать орнаменти з гербами, емблемами, каліграфічні
(зображення літер), предметні ( зображення атрибутики театрального мистецтва,
музичних інструментів, предметів побуту).
Комбіновані
орнаменти створюють поєднуючи два або більше видів різних за змістом
орнаментів. Наприклад, рослинно-геометричний орнамент складається із зображення
спрощених геометризованих квітів, стебел, бутонів рослин.
Орнаменти не лише прикрашають вироби, але
й підкреслюють їх розміри, матеріал,конструктивні особливості.
Упродовж віків той чи інший орнамент
розвивався разом з історією та культурою кожного народу. Історично складалися й
розвивалися також прийоми розташування візерунків на одязі та речах домашнього
вжитку. Найскладніші й найбагатші орнаменти завжди розміщувалися на видному
місці оздоблюваного виробу (рукавах сорочок, комірах, кінцях рушників).
4. Презентація «Орнаменти української народної вишивки»
5. Технологія виконання шва «хрестик».
Вишивання швом
«хрестик» дуже поширене у багатьох народів світу. Цією технікою вишивання прикрашають
одяг, вироби побутового призначення. Існує кілка різновидів шва «хрестик»:
косий, прямий, двосторонній (болгарський), тристібковий, плутаний («ретязь»).
Вишивати шов «хрестик» зручніше на
тканинах полотняного переплетення. На тканинах з не полотняним переплетенням
його вишивають, використовуючи трафарет або канву.
Швом «хрестик» виконують геометричні
та рослинно-геометричні орнаменти. В узорі його часто поєднують з іншими швами.
Він складається з
однакових за величиною
схрещених лицьових стібків, які утворюють хрестики.
Потрібно
слідкувати, щоб у процесі вишивання швом «хрестик» усі верхні стібки лицьового
боку вишивки перетинали нижні в одному напрямі. Для того, щоб між хрестиками не
виднілися нитки тканини, необхідно товщину вишивальної нитки підбирати
відповідно до розмірів хрестика та товщини тканини.
Шов «односторонній косий хрестик»
утворюється в результаті схрещення у квадраті двох діагональних стібків. Його
можна шити в два й один прийоми у горизонтальному, вертикальному та
діагональному напрямах.
Для виконання шва «косий хрестик» в два
прийоми спочатку вишивають ряд паралельних косих стібків в одному напрямі
(нижні стібки). Повертаючись назад, їх покривають паралельними косими стібками
такої ж величини (верхні стібки).
Невеликі частини узору можна вишивати
окремими хрестиками за один прийом.
При правильному виконанні шва «косий
хрестик» на виворітному боці отримують ряди горизонтальних або вертикальних
стібків.
Шов «прямий хрестик» поширений у західних
областях України. На відміну від шва «косий хрестик» його вишивають однаковими
взаємно перпендикулярними стібками.
Назва шва «подвійний хрестик» походить
від способу його виконання. Він утворюється накладанням прямого хрестика на
косий. Цей шов виконують в один прийом зліва на право. Такою технікою вишивають
декоративні вироби: килими, панно, диванні подушки.
Швом «двосторонній хрестик» вишивали до
середини ХІХ ст.. особливість
цього шва в тому ,що
він має однаковий вигляд з лицьового та виворітного боків. Тому ним вишивали
вироби, в яких мали бути красиво оформлені обидва боки (занавіски, хустинки,
рушники).
ІV. Практична робота.
Виконання зразка шва «косий хрестик».
Матеріали та інструменти: тканини та
нитки для вишивання, голка, ножиці.
V. Домашнє завдання.
Підготувати необхідні матеріали та
інструменти для вишивання.
Тема: Українська народна
вишивка – складова національної культури
Мета: ознайомити учнів з
асортиментом вишитих виробів, з основними видами вишивки, її призначення,
дотримання учнями правил безпечної праці, організації робочого місця й
санітарно-гігієнічних вимог під час вишивання; сприяти розвиткові пізнавальних
інтересів учнів, виховувати повагу до української стародавньої культури,
культурно-історичних традицій, почуття
міри, кольорових сполучень; сприяти формуванню навичок культури праці
вишивальниці, розвивати в учнів повагу до традицій українського
народу.
Обладнання, матеріали, наочність: інтерактивна дошка, вишиті вироби,
ілюстрації вишивок.
Тип уроку: формування умінь та навичок учнів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Перед тим як розпочати урок давайте дізнаємось з яким
настроєм ви прийшли на урок. У вас на партах у кожного є по 2 смайлика: веселий
і сумний. Виберіть той смайлик, який відповідає вашому настрою і прикріпіть до
одягу.
-
Чудово!
Усміхнених облич стало вдвічі більше, то ж можемо розпочинати наш урок.
Слово вчителя.
Епіграфом
уроку я взяла слова відомого вченого
Дмитра Івановича Мендєлєєва «Шлях до розвитку й, у решті – решт до щастя людини
пролягає через її працю» .
Працею вчений називав не будь-яку роботу, а
роботу усвідомлену й потрібну людям. Мені б дуже хотілося побачити саме таку
працю й на сьогоднішньому уроці.
Рішучість
до нас на урок завітала,
Аж ось енергійність її наздогнала.
Завзяття
з умінням до класу прийшли
Й любов до навчання з собою взяли.
Терпіння
й активність теж не
забарились
І творчість, звичайно, до класу
з’явилась.
Якщо об’єднати
ці риси в єдине,
То можна
сміливо нам братись за діло.
Якщо ж вони
стануть усі в один ряд,
То вийде
відмінний у нас РЕЗУЛЬТАТ.
-
А
зараз скажіть, будь ласка, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку.
-
Дівчатка,
на мою думку, якщо кожна з вас буде на уроці активною, уважною і старанною, то
ваші очікування справдяться.
ІІ. Актуалізація опорних знань
-
Для
перевірки уже засвоєних вами теоретичних знань я пропоную вам виконати тестові
завдання.
-
А
зараз давайте подивимося на дошку і подумаємо, що ми сьогодні будемо робити на
уроці?
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
Слово вчителя.
Отже, тема нашого уроку :
«Українська народна вишивка – складова національної культури»
Сьогодні ми продовжимо вивчати
українську народну вишивку,ознайомимось з символами і кольоровою гамою у
вишивці, з
рушниками в українських обрядах і звичаях.
І мені хотілося б, щоб усе те, що ви
почуєте на уроці, про дізнаєтесь і чого навчитеся, не зависло у ваших душах
простим багажем, а пробудило й розвинуло любов до мистецтва рідного краю, його
історії, пробудило почуття відповідальності за здобутки майстрів й внутрішню
потребу зберігати та примножувати ці надбання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
-
Скажіть
будь-ласка, якщо повернутись на багато віків назад у минуле, то на вашу думку,
що спонукало людей взяти голку в руки і почати вишивати?
-
Які
ще вироби оздоблювали вишивкою?
-
Які
ви знаєте народні прислів’я і приказки про вишивку, рушник?
Запишіть у зошити
перше питання «Відомості про вишивку»
-
Скажіть
мені будь-ласка, що називають вишивкою? Можливо ви на уроках історії чи художньої культури.
Вишивкою називають
техніку прикрашання текстильного чи іншого виробу за допомогою різного виду
стібків нитками, а також перлами, бісером і стрічками.
Виникла вишивка
ще в глибоку давнину. Археологічні знахідки свідчать, що найдавніший одяг
людей, які жили на території нашої країни, оздоблювали намистинами із бивня
мамонта. Пізніше почали використовувати металеві нашивки – срібні, золоті,
бронзові.
За часів Київської Русі мистецтво
художньої вишивки досягло великого розквіту. А в Андріївському монастирі в
Києві була створена школа, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і
сріблом.
Слово вчителя.
Ручною
вишивкою здавна оздоблювали не лише одяг, а й інші вироби, необхідні в побуті:
рушники, доріжки, скатерті, постільну білизну, тощо.
Вишиванням в
Україні займалися в основному жінки. Вишивка була одним із улюблених занять.
Довгі осінні та зимові вечори дівчата скрашували вишиванням, часто
супроводжуючи його піснями. Поганою нареченою вважалася та дівчина, яка не
навчилася вишивати змалку. Лише одних сорочок до весілля кожна українська
дівчина готувала собі кілька десятків. Сорочки мали різне призначення: буденні,
святкові, на весілля, на жнива тощо. І кожна сорочка – це довгі години
кропіткої праці. Адже для того, щоб її виготовити потрібно було спочатку
спрясти нитки, потім на домашньому дерев’яному верстаті виткати полотно,
вибілити його, пошити сорочку і вишити її. Дівчата змагалися між собою у
майстерності прясти, ткати, вишивати, в доборі гарних узорів для вишивання.
Жіночий одяг
оздоблювали надзвичайно гарно. У барвистій вишитій сорочці, яскравій плахті,
оздобленій карсетці, дівчина виглядала немовби букет живих квітів.
-
Деяким
учням домашнім завданням було підготувати інформацію про «Символи в
українській народній вишивці» і «Рушник в українських обрядах і звичаях».
-
Будь-ласка,
презентуйте свою пошукову роботу.
Слово вчителя.
Рушник і нині
символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові.
Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі
рушник – невід’ємна частина нашого побуту, його можна порівняти з піснею. Без
рушника, як і без пісні, неможливе народження, одруження, зустріч гостей.
Пісня «Рушник»
Слово вчителя.
А зараз давайте попрацюємо у групах. У нас буде три
групи: Калина, Мальви і Мак. Завдання кожній групі буде наступне:за
допомогою алгоритму на дошці скласти
сенкан про вишивку. Ви працюєте у групах, а спікер презентує роботу групи.
Слово вчителя.
-
Я
запрошую спікерів презентувати результати групової роботи.
V. Підсумок уроку
-
А
зараз давайте підведемо підсумки нашого уроку за допомогою вправи «Незакінчене
речення».
Слово вчителя.
Діти, сьогодні ми згадали деякі звичаї і традиції, які не
можуть обійтися без вишитого українського рушника. Чаруючі орнаменти рушників,
які ви сьогодні бачите, створили руки ваших бабусь, ви самі.
В кожному
вкладена людська праця, їх бережуть і передають з покоління в покоління. Я
сподіваюсь, що неповторні рушники, вишиті вашими руками, будуть радувати
багатьох людей.
VІ. Оцінювання
Урок
- подорож
Тема: Українська народна
вишивка
Мета: виховувати учнів
на основі національних культурних традицій;виховувати у дітей любов до праці,
до батьків та рідної України;
- закріпити знання учнів з теми;
- сприяти розвитку в учнів цілеспрямованості, уваги, пам’яті, творчого мислення; розвивати свою фантазію
- залучати учнів до занять народними ремеслами та
декоративно – ужитковим мистецтвом, домогтися глибокого осмислення учнями
значення рушника в житті рідного народу, вироблення душевної потреби берегти
його як душевний скарб, бажання вишити свій рушник
Обладнання: картки із
завданнями, кросворди, вишивки, інструкційні картки, таблиця «Значення
українських рушників», зразки схем
Міжпредметні зв’язки: українська література, музика, історія
Написи:
1.
У
коморі сволок – на ньому рушників сорок.
2. Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей зустрічати.
3. Хата без рушників, що родина без дітей.
4.Рушник на кілочку – хата у віночку.
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку
ІІІ. Узагальнення вивчених тем
1. І тур-розминка «Мікрофон» -1-3-5 балів
2. ІІ тур - «Щасливий випадок»(робота в парах) - до 5 балів
3. Домашнє завдання
«Творчі групи» (1 група) - 4-6-8 балів
4. ІІІ тур - «Хто швидше?» (кросворди) - 6-8 балів
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
5.Домашнє завдання
«Творчі групи» (2 група) -4-6-8 балів
6. ІV тур - Прислів’я про працю – по 1 балу за прислів’я
7. V
тур -
«Поле чудес» - 3-6-9 балів
IV.
Заключний етап уроку. Підсумок
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Перевірка готовності учнів до уроку. Урок проходить у
формі подорожі, яка складається з шести турів. Кожний тур - окрема подорож
з зупинкою після відповіді. Поділивши
учнів на команди, повідомляємо їм, що за кожну повну правильну відповідь нараховується максимальний бал туру, неповна відповідь понижує кількість балів. За порушення порядку
з рахунку команди також зніматимуться бали.
ІІ. Повідомлення
теми та завдань уроку.
ІІІ. Узагальнення
вивчених тем за допомогою не імітаційного ігрового методу
1. І тур -
РОЗМИНКА. Гра «МІКРОФОН»
1. Слово «праця».
Допоможіть слову набути значення, використовуючи
прикметники, синоніми і т.д. (важка, легка, посильна, розумова, робота,
трудовий процес, зусилля, напруження, сумлінна, наполеглива, фізична, приносить
задоволення або навпаки, титанічна, необхідна і т.д.)
2. Продовж речення: «Якщо людина любить працю, виконує її
з душею, то праця….»
(приносить усім тільки радість)
3. Народна мудрість стверджує: «Не існує не талановитих людей, а є ті...» Завдання
- запропонуйте свій варіант закінчення прислів’я (Завдання учні
виконують по черзі з кожної команди - по 1-3 учні за бажанням)
Народна мудрість стверджує: «НЕ ІСНУЄ НЕТАЛАНОВИТИХ
ЛЮДЕЙ, А Є ТІ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ НЕ СВОЄЮ СПРАВОЮ»
Можливо, саме
цей урок стане тією справою, яка дасть змогу кожному з
вас розкрити свої таланти.2. ІІ тур - «ЩАСЛИВИЙ ВИПАДОК» (Робота в парах)
- до 5 балів
Кожна пара учнів вибирає картку із завданням. Номер
картки вказує на черговість виступу кожної пари. На обговорення – 2-3 хвилини,
потім зачитуються питання. За кожну правильну відповідь пара одержує 1 бал.
КАРТКА №1
1.
Шматок
тканини або паперу для витирання губ після їжі. (Серветка)
2.
Закуски,
з яких починається обід. (Холодні)
3. Ряд однакових стібків утворює… (шов)
4.Вишивки, які виконуються за точним рахунком на тканині
полотняного переплетення, називають… (лічильними)
5.Який шов перетинає клітинку по діагоналі? (Косий
хрестик)
КАРТКА №2
1.
Третя
страва. (Компот)
2.
Назва
прибору, без якого неможливо обійтися під час обіду. (Ложка)
3.
Приймання
їжі в один і той же час-це… (режим харчування)
4.
Одним
із засобів переведення малюнка на тканину є… (копіювальний папір)
5.
Довжина
нитки між двома проколами. (Стібок)
КАРТКА №3
1.
Первинна
обробка овочів - це… (миття, очищення, нарізування)
2.
Для
нормальної життєдіяльності організму
потрібна… (їжа)
3.
Приміщення,
в якому готують їжу, називається
(кухня)
4.
Тканина,
на якій вишивають, називається.. (робочою)
5.
Свою
назву цей шов дістав від того, що кожний його стібок закріплюється петлею. Про
який шов іде мова? (Петельний)
КАРТКА №4
1.
Мистецтво
приготування їжі. (Кулінарія)
2.
Напівфабрикат,
з якого готують котлети. (Фарш)
3.
Варіння,
смаження, тушкування,запікання – це
… обробка овочів. (теплова)
4.
Мистецтво
прикрашати одяг та різні вироби домашнього вжитку узорами, вишитими на тканині,
шкірі, називається … (вишивка)
5.
Цей
шов нагадує козли для розпилювання дров. Який це шов? (Козлик)
КАРТКА №5
1. Прикраса святкового столу. (Квіти)
2. Перелік страв.
(Меню)
3. Вишивки, які виконуються за наміченими контурами
узорів, називають.. (вільними)
4.Спочатку зліва направо прокладають ряд стібків, а потім
зворотним ходом заповнюють проміжки між ними й одержують шов, який називають…
(хрестик)
5. Нитки, якими частіше за все вишивають, називаються …
(муліне)
КАРТКА №6
1.
Підготовка
столу до сніданку, обіду, вечері називається… (сервіруванням)
2.
Другим
хлібом називають… (картоплю)
3.
Як
говорить народна приказка: «Зустрічають - за одягом, а…» (проводжають за розумом)
4.
Під
час вишивання світло повинно падати … (зліва)
5.
Тканина,
на якій зручно вишивати лічильні шви – це …. (канва)
3. Домашнє завдання. Творчі групи.
1 група отримала
попередньо домашнє завдання зробити творче дослідження:
-
Історія
вишивки;
-
Мотиви
- символи;
-
Українські
рушники.
Слово для виступу
надається учням. Виконання завдань оцінюється 4-6-8 балами.
Народна вишивка - особлива, винятково
важлива частина невичерпної скарбниці духовної культури нашого народу, що
виникла з потреби бачити, відчувати й творити красу власними руками. Це –
джерело душі народу, прагнення до прекрасного. Це – стародавнє й вічно молоде
мистецтво.
Кожний з вишитих виробів (чи то одяг, чи
предмети побутового призначення) – це світ краси і фантазії, осмислення
навколишньої природи, хвилююча розповідь про почуття людини, звичаї наших
предків.
Історія вишивки – це багатовікова історія
українського народу,його творчі пошуки , радість і горе, перемоги і поразки,
сучасне й майбутнє.
Український рушник – старовинний оберіг
дому, родини, оздоблений квітами, зірками, птахами. Як багато він промовляє
серцю кожного з нас! Від сивої давнини і
до наших днів, у радості і горі рушник – невід’ємна частина нашого народного побуту. Він пройшов крізь
віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх
дітей, до всіх, хто не черствіє душею.
Матеріалом – основою для вишивання рушників
здавна служила домоткана вовняна, лляна, конопляна тканина. Згодом її змінили
фабричного виготовлення лляні, бавовняні та вовняні матеріали.
Простий, скромно оздоблений рушник висів у
кожній хаті й був своєрідною візитною карткою, ознакою охайності й
працелюбності кожної жінки. У народній
пісні мати повчає дочку:
Тримай хатоньку як у віночку,
І рушничок на кілочку.
Тримай відерця всі чистенькі.
Прийдуть зовиці пити водиці,
Будуть тебе хвалити.
Перші згадки про вишивку зустрічаються в записах давньогрецького
історика Геродота, який свідчить, що вишивкою прикрашали предмети побуту скіфи
–
мешканці
Причорноморських степів (4ст. до нашої ери).
До І ст.
н.е. відносить нас розкопка в селі Ковалівка, що на Миколаївщині. Тут
знайшли рештки золотого шитва на шовковій тканині пурпурового кольору. Цю
вишивку вважають найдавнішою з усіх
відомих.
Мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося
в часи Київської Русі (кінець ХІ ст.).Дочка великого князя Всеволода, сестра
Володимира Мономаха, дружина київського князя Рюрика Ростиславовича Ганна-Янка
заснувала в Києві (в Андріївському монастирі) першу школу для вишивання. Тут
вчилися вишивати золотом і сріблом.
Найпоширенішими стародавніми
мотивами-символами є:
Хрестик -
символізує поєднання сонячної батьківської т а вологої материнської енергії,
вогонь;
Трикутник - символізує гори;
Коло, ромб, квадрат – сонце та місяць;
Пряма лінія – символізує поверхню землі;
Ламана лінія – символізує воду, а коли вона із закрутами (ніби хвиляста) –
вічність,нескінченність.
4. ІІІ тур – «Хто швидше?»-
Кросворди (додаток 1-2) 6-8 балів.
Кожна команда отримує кросворд, оцінюється
швидкість розгадування і правильність.
1
|
||||||||||||
2
|
||||||||||||
3
|
||||||||||||
4
|
||||||||||||
5
|
||||||||||||
1.Пристрій для
розмічання великої кількості однакових
деталей.(Шаблон)
2.Майстер викував
уміло два однакові ножі.
Дуже зустрічі
зраділи й що однакові вони.
Обнялись, що
роз’єднати їх уже ніхто не зміг.
Підкажіть, як
називати почали відтоді їх? (Ножиці)
3.Мною стіл
застеляють в будень і у свято.
Страви різні
розставляють, посуду багато. (Скатертина)
4.Зображення предмета, виконане від руки, на око, без
використання креслярського інструменту. (Ескіз)
5.Синонім до слова «праця». (робота)
1
|
|||||||||||||
2
|
|||||||||||||
3
|
|||||||||||||
4
|
|||||||||||||
5
|
|||||||||||||
1.Ледь помітний
він, маленький…
То квадратний, то
кругленький…
Як його ти відірвеш
,
То штани не
застібнеш. (ґудзик)
2. Місце з’єднання
зшитих клаптиків тканини, спосіб накладення стібків. (шов)
3. Пристрій для
рукоділля у вигляді круглої або овальної рамки, на якій закріплена напнута
тканина. (п’яльця)
4. Нашиті на
тканину візерунки, які виконуються нитками або бісером уручну чи машинним
способом. (вишивка)
5.То назад, то
вперед ходить – бродить пароплав.
Зупиниш – горе.
Продірявить море. (праска)
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Зупиняємо урок –
робимо зарядку.
Руки - вгору, руки
- вниз, все у нас в порядку.
Руки в боки – нахиляйся, наче маятник, хитайся.
За хвилину
відпочили і за парти знову сіли.
5 . Домашнє
завдання «Творчі групи» (2 група) -4-6-8 балів
«ПРО ЩО
РОЗПОВІДАЮТЬ РУШНИКИ» - слово учням.
Функціональне
значення українських рушників
Побутові: Стирок – рушник для посуду;
Утирач – рушник для рук,
обличчя;
Намітка – рушник для
покривання голови;
Кілковий – рушник для
прикраси стін;
Божник – рушник для
обрамлення образів, портретів;
Покутник – рушник для
оздоблення покуті
Святкові: Весільний – для різноманітних весільних
обрядів;
Кумачевий – вивішувався на
державні та релігійні свята
Подарункові:
подарунковий – рушник, що дарували родичам, почесним
гостям, майстрам;
плечовик – рушник, що
пов’язували сватам
Ритуальні: обрус – рушник для ритуальних трапез,
обрядів;
Обрядові: Рушник для новонароджених – на вишитий
рушник повивальна
жінка приймала немовлят
Благословенна дівчини рука,
Що рушники уміло вишиває,
І труд людський, що довгії віки
Невтомно землю прикрашає.
Рущник… Як багато
промовляє це слово! Погляньте на розмаїття фарб, яке оселилось в нашому класі.
Мабуть, кожному із вас якийсь рушник подобається
найбільше. Сьогодні на уроці ми бачимо лише невелику частину тих рукотворів,
які зберігаються у ваших родинах. Який із рушників вас приваблює найбільше?
Чому?
Вишиті рушники вважались оберегами.
Колись у кожної людини був перший рушник,
який називався рушником долі.
Народжувалась
дитина – зустрічали її вишитим рушником. Мати вишивала його ще до народження
дитини. Вибілювала, прала багато разів, щоб був м’яким. Для хлопчика вишивала на рушникові листочки дуба, щоб
сильним і мужнім був син, а для дівчинки – калину, щоб гарна була. Коли баба –
повитуха сповивала новонароджену дитину, то промовляла:
Вповиваю тебе, синочку,
в рушничок біленький…
Щоб виростав ти великий,був ти здоровенький.
Щоб лихо тебе минало, щастя огортало,
Щоб мале твоє серденько та й смутку не знало.
А червоним повиванком зав’яжу
міцненько,
Щоб від тебе радість мали і отець і ненька.
Цей рушник після народження клала мати під
подушку дитині. З ним несла дитину хрестити, на ньому благословляла доньку чи
сина на одруження. Цей рушник берегли все життя і клали його в домовину, коли
людина помирала.
Сьогодні, як і сотні років тому, не старіє
мистецтво вишивання, воно як і раніше спирається на традиції народної
творчості, приносить і буде приносити радість тисячам його шанувальників.
Український рушник… Оздоблений квітами,
зірками, птахами… Як багато він промовляє серцю кожного з нас. Від синьої
давнини й до наших днів, у радості і в горі рушник – невід’ємна частина
побуту українців. Його порівнюють з піснею, вишитою нитками на полотні.
У давнину рушники виготовляли з простого
шматка домотканого полотна. Такий домотканий рушник тоді називали обрус. І
тільки з часом змінили його назву на рушник, через те, що руками він був
витканий і вручну прикрашений. З давніх
давен рушники називали оберегами.
Так, вишитий рушник брали в дорогу, щоб вона була щасливою.
У віршах українського поета Андрія Малишка
читаємо:
У дорогу далеку ти
мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний
на щастя, на долю дала….
Рушник брали на полювання, сподіваючись на
успіх, його вішали в хатах, вірячи, що лихо – біда обмине.
Орнаментальні мотиви сучасних українських
вишивок на рушниках відображають місцеву
флору і фауну, а також дають простір фантазії
вишивальниці.
За зовнішнім виглядом мотиви, які
зустрічаються на рушниках, як і на всіх
вишиванках, бувають:
-
геометричними;
-
рослинними;
-
зооморфними
(тваринними);
-
антропоморфними
(стилізоване зображення людей).
Якщо використовувався рослинний орнамент,
то рослини на рушнику мали не тільки символічне значення, а й лікувальні
властивості. Наприклад, барвінок – це символ молодості, кохання та шлюбу, а
лікує гіпертонію; калина – символ жіночої краси, дівочої цноти, смутку та
журби, допомагає при застуді, захворюваннях горла, нирок тощо.
«КОТРА ДІВКА ФАЙНА – ЗАМІЖ ВИЙТИ МУСИТЬ», -
співається в українській народній пісні.
Кожна дівчина мріє вийти заміж, а отже, згідно з давньою весільною традицією,
стати на рушник. Тому вишивались рушники для сватів, для молодих, під весільний
хліб, коровай, на ікону тощо.
Одна з основних функцій вишивки – оздоблення
тканин для прикрашування житла. І все це завдяки орнаментальній та кольоровій
гамі вишивки. У вишивках не було яскравих фарб, усі кольори були трохи
приглушені, мали приємний природний тон.
Для фарбування ниток використовували
найрізноманітніші природні матеріали: коріння, листя, кору дерев, плоди та
квіти. Було в цій справі чимало секретів: для кожного природного барвника
був свій час збирання, термін
зберігання, спеціальна технологія приготування.
Зрозуміло, що добування природних фарб було професійною таємницею, що
передавалась у
родинах від покоління до покоління.
І тільки в 70-х роках 19 століття були
винайдені анілінові барвники, що призвело до зменшення використання природних
фарб, а згодом – до занепаду і навіть до забування рецептів їх приготування.
У відомій пісні на вірші Дмитра Павличка є
такі слова:
Два кольори мої,
два кольори,
Оба на полотні, в
душі моїй оба.
Два кольори мої,
два кольори,
Червоне – то любов,
а чорне – то журба.
Що ж означає червоний колір? То колір калини,
щастя, любові, щасливої долі.
Що ж означає чорний колір? Це колір землі
нашої родючої, а інколи й смутку.
Цікаво, а чому чорний і червоний колір у нас
в Україні найбільше популярні? Мабуть, це національний звичай. Та й гарно
поєднуються. Старі люди кажуть, що то віддавна, мало не від древлянських
племен, - горе з радістю переплітаються.
6. ІV
тур – « ПРИСЛІВ’Я
ПРО ПРАЦЮ»
1. Капітани тягнуть
номерок, за яким встановлюється черговість виступу команди.
2. За кожне прислів’я команда отримує бал, переможе та, яка назве більше.
ПРИСЛІВ’Я
-
Аби руки й охота – знайдеться робота.
-
Без
охоти до роботи – одні клопоти.
-
Без
роботи й день роком стає.
-
Без
труда нічого не приходить – труд усе нагородить.
-
Від
мозолів не вмирають, а лише працю постигають.
-
Вродися,
вдайся і праці не цурайся.
-
Вчися
так працювати, щоб не треба за тобою переробляти.
-
Доки
в праці не спітнієш, доти й не порозумнієш.
-
За
чесний труд шанує люд.
-
Любіть
трудитися, а не хвалитися.
-
На
«відмінно» треба й робити сумлінно.
-
Не
важко, де працюєш, а важко, як працюєш.
-
Праця,
сину, звеличує людину.
-
Працьовитість
- мати щастя, а неробство – то нещастя.
-
Терпіння
і труд все перетруть
-
Спорт
і труд поряд ідуть.
-
Трудовий
порив чудо сотворив.
-
Труд
– справа честі, доблесті й героїзму.
-
Трудитися
– не треба ганьбитися.
-
Хочеш
честь і славу мати – треба чесно працювати.
-
Хто
в роботі славиться – всім за приклад ставиться.
-
Хто
з роботою дружить, тому й щастя (доля) служить.
-
Хто
свою працю цінує, той і людську пошанує.
-
Хто
роботу ганьбить – од того щастя біжить.
-
Чесна
робота – найголовніша турбота.
7. V
тур – «ПОЛЕ ЧУДЕС» - 3-6-9 балів
Умови гри: кожна
команда має право на одну відповідь – правильно відгадане слово може принести
команді від 3 до 9 балів.
ЗАВДАННЯ
1. Спочатку ці інструменти виготовляли з риб’ячої кістки,
каміння,кісток
тварин і використовували їх уже в ранньому періоді кам’яного віку.
Історичні
документи повідомляють, що перший цех для промислового виготовлення інструментів виник у
1370 році в Нюрнберзі (Баварія) . Через
кілька століть провідне місце у їх виготовленні
посіла Англія. Ці інструменти є одними із найзначніших винаходів людини.
Їхнє життя
можна порівняти з життям людини. З часу свого виникнення вони завжди
знаходилися поруч із людьми, розділяючи з ними і радість, і горе . Але за
період свого існування вони зазнали великих змін. Про які ж
інструменти йде мова?
(Голки)
1.
Далеко
не всі знають, коли і за яких обставин з’явився перший інструмент – захисник. Історичні матеріали
стверджують, що в 17 столітті в
Амстердамі жив майстер – ювелір Микола Беншотен. Він був закоханий у сусідську
дівчину Аніту, батько якої був дуже скупим.
За вказівкою батька Аніта цілими днями сиділа
над п’яльцями і вишивала. І до дня народження майстер
підніс Аніті маленьку золоту шапочку з
незрозумілими знаками і посланнями.
До кінця 17 століття винахід ювеліра поширився в Англії, на початку 18 століття –
у Франції, Німеччині, пізніше у Росії. Сьогодні він став основним атрибутом з
техніки під час роботи з вишивання. Що ж це за інструмент – захисник? (Наперсток)
3. Вперше вона з’явилася більше 200 років тому в Англії, майже всі
використовують її і досі, й вона стала
ще красивішою. Як правило, нею вправно володіють жінки й дівчата, але без
проблем можуть оволодіти хлопці і
чоловіки. Що це за красуня? (Швейна машинка)
ІV.
Заключний етап.
Підбиття
підсумків усіх турів гри. Підрахунок загальної кількості балів команд.
Визначення найактивніших учнів команд.
Висновок
Із даних уроків, можна зробити висновок про те,
що народна українська вишивка відіграє велику роль в житі людини. З вишивкою
пов'язане все життя людини, в ній вона пізнає світ чистої фантазії ,мистецтво
високої естетичної наснаги, простору і водночас мудрого декоративного відчуття
і мислення.
Розвиток
сучасного народного мистецтва зумовлюється характером і вимогами
науково-технічного прогресу. Промисловість вже давно задовольняє потреби людей
в одязі. Домашнє ткацтво та вишивання відіграють допоміжну роль і обмежується
художньо-декоративною функцією. Прискорений ритм сьогодення, поява нових видів
і форм дозвілля, народження нових культурних традицій впливають і на характер
вишивки, на використання підбору матеріалу і кольору, техніки а також орнаменту
виробу.
Також ми
побачили відмінність між регіонами у виконанні вишитих виробів. Кожен регіон
України має свою чарівність в мистецтві художньої вишивки, хоча кожна із них
чарівно по своєму.
Отже,
декоративно-ужиткове мистецтво народної вишивки кожного із регіонів України -
складова єдиної культури нашої Батьківщини, перед якою стоїть висока мета
сформувати громадянина, як частку великого національного "Я".
Література
1. "Знаки 155 стародавніх українських вишивок".
Київ, 1992.
2. В.О. Тацкевич "Технологія вишивки" - Київ:
Вища школа, 1997 р.
3. Л.В. Луткова "Обслуговуюча праця" - Київ:
Радянська школа, 1974. - 175 с.
4. Л.М. Сорокіна "Вишиванки" - Київ: Веселка,
1989. - 16 с.
5. Л. Репіленко, М.Цепенюк "Обслуговуюча праця"
- Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - 256 с.
ТЕМА: ПЛЕТЕННЯ
ГАЧКОМ. ПЛЕТЕННЯ ОСНОВНИХ
ЕЛЕМЕНТІВ. ЧИТАННЯ СХЕМ.
МЕТА: Забезпечити
формування вмінь та навичок плетення гачком; навчити плести
основні елементи: стовпчик без накиду, стовпчик з двома накидами;
виховувати охайність і старанність під час виконання
роботи.
ОБЛАДНАННЯ: гачки,
нитки для плетіння, ножиці.
НАОЧНІСТЬ: зразки
плетення, інструкційні картки, журнали з рукоділля, виставка.
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ: ОБЖ, історія,
образотворче мистецтво.
ТИП УРОКУ: комбінований
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
1. Привітання,
перевірка присутності учнів, їх готовність до уроку.
·
Добрий день! Сьогодні у нас на уроці
присутні гості, вчителі шкіл району. Я
бачу, що учні присутні всі і до уроку готові.
2. Створення
позитивного настрою.
·
Девізом нашого уроку буде вислів: «Є терпіння – буде й уміння».
Але для терпіння треба ще й позитивний
настрій. Давайте створимо цей позитивний настрій до якого додамо терпіння і плідно проведемо наш урок.
Перед
вами плетений витвір, який має
назву «павутинка». На дотик він м’який,
теплий, приємний на дотик. Одягаючи його на плечі сусідці додайте таке ж
тепле і приємне побажання.
Давайте станемо в коло і по-черзі
побажаємо один – одному …(успіху, терпіння, вміння, старанності, доброго
настрою, цікавого уроку, щирої посмішки, чути про себе тільки добре, бути
толерантною до своїх однокласників, часто посміхатися, натхнення).
Я думаю настрій ми собі
забезпечили, терпіння у нас вистачить,
то ж ми готові працювати.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
-На минулому уроці ми ознайомилися з «Традиціями
декоративно-ужиткового мистецтва в побуті. Плетенням гачком». Давайте
перевіримо, що ви запам’ятали:
1.
Яку комаху вважають
майстром плетіння? (павук – за легендою це майстриня Арахна)
2.
Які речі можна сплести
гачком? (серветки, одяг, іграшки, берети)
3.
Перш ніж розпочати
роботу над виробом треба… (обрати модель, дібрати пряжу, взяти відповідний
гачок).
-Перевірку домашнього завдання проведемо у
формі гри «Так чи Ні». У вас у
кожного на парті є квіточка. Номер
пелюсточки відповідає номеру запитання, і відповідно відповідь на перше
запитання будете записувати на пелюсточці під №1.
Запитання :
1.
Гачок для плетення
повинен бути дуже гострим – Ні
2.
Номер гачка – це діаметр
його головки в мм – Так
3.
Роботу над виробом
починають із вибору гачка – Ні
4.
Плетення починається зі
стовпчика без накиду – Ні
5.
Плетення гачком потребує
обережності – Так
-Обміняйтеся квіточками і перевірте правильність виконання
завдання. За кожне правильне
твердження 2 бали і в середині квіточки поставте загальну суму
балів.
-А тепер давайте разом перевіримо
відповіді.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
-Зверніть будь-ласка увагу на стенд «
тут міститься теоретичний матеріал по плетенню гачком, цей матеріал є у
бібліотеці, на іншому стенді ви бачите виставку виробів сплетених учнями
старших класів (Шамрай Юлії, Сердечної Аліни), вашими рідними для яких потрібне
вміння плести гачком, тому що хто вміє плести гачком, той не тільки може
створити неповторні речі, а ще й стимулює свою розумову діяльність, бо при
плетенні масажуються нервові рецептори
на пальцях, які відповідають за розумову діяльність.
Кожна річ має свою історію. Для
майстра виріб стає нагадуванням про минулі роки
- коли тільки починались перші спроби, або навпаки – вершиною його
творчості.
На минулому уроці Інна отримала
завдання дізнатися про історію
походження серветки.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
-Тема нашого уроку (записати у зошити) «Плетення гачком. Плетення основних елементів. Читання схем».
Сьогодні ми повинні навчитися плести
основні елементи: стовпчик без накиду, стовпчик з 1 накидом, оволодіємо
переходом до наступного рядка через петлі
підйому, при цьому не забувати про
охайність і старанність під час
виконання робіт.
V. Вивчення нового матеріалу.
·
Вправа «Очікування».
Скажіть будь-ласка : чого ви очікуєте від сьогоднішнього
уроку? На стікерах запишіть ваші очікування, і прикріпіть їх на кошик. А в
кінці уроку ми дізнаємось чиї очікування справдилися.
Але в кожній справі практичній роботі передує теоретичний
матеріал. То ми з нього і почнемо.
Запишіть у зошити перше питання: 1.Умовні позначення основних прийомів в’язання.
Розповідь
учителя.
Для зручності всі
елементи плетення мають умовні
позначення , які складають схему візерунка.
Для в’язання
виробів використовуються записи узорів – послідовність
пров
’язування певних елементів.
Узори
зазвичай складаються з повторюваної комбінації
елементів , яка може бути записана:
а) у вигляді
схеми з використанням умовних позначень;
підр. Ст. 111
б)у вигляді
тексту.
Більш наочним є
використання схем в’язання узорів – запис
в’язання за допомогою умовних позначень.
Якщо добре знати
, що означають ці умовні позначення то
навчитись в'язати різні узори буде нескладно.
2. Техніка
в’язання основних прийомів. (записати у зошит)
Стовпчик без
накиду : вводять гачок у другу петлю
ланцюжка від гачка, підхоплюють робочу нитку й витягують петлю. Знову
підхоплюють гачком нитку й протягують її
через дві петлі, що знаходяться на гачку.
-
схема на дошці.
Стовпчик із
накидом :роблять накид, гачок вводять у четверту петлю від гачка і протягують
його крізь петлю і накид. Ще раз роблять накид і протягують його крізь дві
петлі на гачку.
-
Схема на дошці.
Полотно,
в’язане гачком, складається із рядів, розташованих один над одним. При
виконанні виробу ряди можуть вив’язуватись в один із способів:
1.
В одному напрямку по-колу (серветка). У
такий спосіб кожен новий ряд
починають в'язати після того, як
будуть з’єднані перший і останній елементи узору попереднього ряду.
2.
У двох напрямках – прямому і зворотному
(деталь одягу, шарф).
Ряди узору, що
йдуть у прямому і зворотному напрямку, роблять таким чином: вив’язавши перший
ряд на петлях ланцюжка, виріб повертають виворітним боком
до себе і виконують другий ряд на стовпчиках і петлях першого ряду.
Читаються
схеми так: парні ряди – зліва направо,
непарні – з права наліво.
Наприклад:
вивісити схему на дошку.
-
Давайте трішки відпочинемо і проведемо фізкультхвилинку.
VІ. Практична
робота.
-
Відпочили. Переходимо до практичної
роботи.
-
Давайте повторимо правила . По-черзі
називати одне із правил безпеки праці та
санітарно-гігієнічних вимог під час плетення гачком:
1.Під час в’язання сидіти прямо, не
напружуючись і не сутулячись; спиною опиратися на спинку стільця.
2. В’язання
тримати на відстані 30…35 см від очей.
3. Забезпечити достатнє освітлення
робочого місця; світло має падати зліва.
4. Гачком працювати обережно, не
розмахувати ним у повітрі і не підносити близько до обличчя.
5. Лікті під час роботи тримати внизу.
6. Клубок ниток розмістити у кошику чи
коробці так, щоб нитка легко розмотувалася з клубка.
7. Після закінчення роботи гачок заховати у
шкатулку.
Тепер одягніть
спецодяг і приступимо до виконання практичної роботи.
-
Зараз виконайте таке завдання:
1.Утворіть
початкову петлю; сплетіть ланцюжок 20см; на ланцюжку сплетіть стовпчик із
накидом.
2. У вас є
схеми, виконайте завдання за схемою.
VІІ.
Закріплення нового матеріалу.
Девіз нашого
уроку, як ви пам’ятаєте є вислів: «є терпіння
- буде й уміння». Терпіння нам вистачило, а уміння ми ще будемо набувати
в процесі роботи. Тому не засмучуйтесь, якщо у вас щось не вийшло. Як говорять:
«Терпіння і труд усе перетруть».
Хотілось – би
почути, які знання ви отримали на сьогоднішньому уроці.
1.
Як читаються схеми? (парні ряди – зліва направо, непарні
– справа наліво).
2.
Чому для плетення використовуються схеми, а не словесний
опис? (словесний опис більше підходить для початківців)
3.
З якими проблемами ви зіткнулися у процесі роботи? Що
було найважчим?
-
Давайте дізнаємось про ваші очікування. Пропоную підійти
до кошика і чиї очікування справдились перемістити стікери у кошик. (я навчилася, дізналася, вмію)
Мої
очікування теж справдилися: ви були старанні, активні, уважні, навчилися плести
основні елементи)
VІІІ.
Оцінювання.
За
старанну роботу ПІП отримує…
Відкрийте щоденники,запишіть домашнє
завдання.
(попрактикуватися,
вивчити умовні позначення)
Урок закінчено.
ТЕМА: ПЛЕТЕННЯ
ГАЧКОМ. ПЛЕТЕННЯ ОСНОВНИХ
ЕЛЕМЕНТІВ. ЧИТАННЯ СХЕМ.
МЕТА: Забезпечити
формування вмінь та навичок плетення гачком; навчити плести
основні елементи: стовпчик без накиду, стовпчик з двома накидами;
виховувати охайність і старанність під час виконання
роботи.
ОБЛАДНАННЯ: гачки,
нитки для плетіння, ножиці.
НАОЧНІСТЬ: зразки
плетення, інструкційні картки, журнали з рукоділля, виставка.
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ: ОБЖ, історія,
образотворче мистецтво.
ТИП УРОКУ: комбінований
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
1. Привітання,
перевірка присутності учнів, їх готовність до уроку.
2. Створення
позитивного настрою.
·
Девізом нашого уроку буде вислів: «Є терпіння – буде й уміння».
Але для терпіння треба ще й позитивний
настрій. Давайте створимо цей позитивний настрій до якого додамо терпіння і плідно проведемо наш урок.
Перед
вами плетений витвір, який має
назву «павутинка». На дотик він м’який,
теплий, приємний на дотик. Одягаючи його на плечі сусідці додайте таке ж
тепле і приємне побажання.
Я думаю настрій ми собі
забезпечили, терпіння у нас вистачить,
то ж ми готові працювати.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
-На минулому уроці ми ознайомилися з «Традиціями декоративно-ужиткового
мистецтва в побуті. Плетенням гачком». Давайте перевіримо, що ви запам’ятали:
1.Яку комаху вважають майстром
плетіння? (павук – за легендою це майстриня Арахна)
2.Які речі можна сплести гачком?
(серветки, одяг, іграшки, берети)
3.Перш ніж розпочати роботу над
виробом треба… (обрати модель, дібрати пряжу, взяти відповідний гачок).
-Перевірку домашнього завдання проведемо
у формі гри «Так чи Ні». У вас у кожного на парті є квіточка. Номер пелюсточки відповідає номеру запитання,
і відповідно відповідь на перше запитання
будете записувати на пелюсточці
під №1.
Запитання :
1.Гачок для плетення повинен бути
дуже гострим – Ні
2.Номер гачка – це діаметр його
головки в мм – Так
3.Роботу над виробом починають із
вибору гачка – Ні
4.Плетення починається зі стовпчика
без накиду – Ні
5.Плетення гачком потребує
обережності – Так
- обміняйтеся квіточками і перевірте правильність виконання
завдання. За кожне правильне
твердження 2 бали і в середині квіточки поставте загальну суму
балів.
-А тепер давайте разом перевіримо
відповіді.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
-Зверніть будь-ласка увагу на стенд «
тут міститься теоретичний матеріал по плетенню гачком, цей матеріал є у
бібліотеці, на іншому стенді ви бачите виставку виробів сплетених учнями
старших класів, вашими рідними для яких потрібне вміння плести гачком, тому що
хто вміє плести гачком, той не тільки може створити неповторні речі, а ще й
стимулює свою розумову діяльність, бо при плетенні масажуються нервові рецептори на пальцях, які
відповідають за розумову діяльність.
Кожна річ має свою історію. Для
майстра виріб стає нагадуванням про минулі роки
- коли тільки починались перші спроби, або навпаки – вершиною його
творчості.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
-Тема нашого уроку (записати у зошити) «Плетення гачком. Плетення основних елементів. Читання схем».
Сьогодні ми повинні навчитися плести
основні елементи: стовпчик без накиду, стовпчик з 1 накидом, оволодіємо
переходом до наступного рядка через петлі
підйому, при цьому не забувати про
охайність і старанність під час
виконання робіт.
V. Вивчення нового матеріалу.
·
Вправа «Очікування».
Скажіть будь-ласка : чого ви очікуєте від сьогоднішнього
уроку? На стікерах запишіть ваші очікування, і прикріпіть їх на кошик. А в
кінці уроку ми дізнаємось чиї очікування справдилися.
Але в кожній справі практичній роботі передує теоретичний
матеріал. То ми з нього і почнемо. Запишіть
у зошити перше питання: 1.Умовні позначення
основних прийомів в’язання.
Розповідь
учителя.
Для зручності всі
елементи плетення мають умовні
позначення , які складають схему візерунка.
Для в’язання
виробів використовуються записи узорів – послідовність
пров ’язування певних елементів.
Узори
зазвичай складаються з повторюваної комбінації
елементів , яка може бути записана:
а) у вигляді
схеми з використанням умовних позначень;
підр. Ст. 111
б)у вигляді
тексту.
Більш наочним є
використання схем в’язання узорів – запис
в’язання за допомогою умовних позначень.
Якщо добре знати
, що означають ці умовні позначення то
навчитись в'язати різні узори буде нескладно.
2. Техніка
в’язання основних прийомів. (записати у зошит)
Стовпчик без
накиду : вводять гачок у другу петлю
ланцюжка від гачка, підхоплюють робочу нитку й витягують петлю. Знову
підхоплюють гачком нитку й протягують її
через дві петлі, що знаходяться на гачку.
-
схема на дошці.
Стовпчик із
накидом :роблять накид, гачок вводять у четверту петлю від гачка і протягують
його крізь петлю і накид. Ще раз роблять накид і протягують його крізь дві
петлі на гачку.
-
Схема на дошці.
Полотно,
в’язане гачком, складається із рядів, розташованих один над одним. При
виконанні виробу ряди можуть вив’язуватись в один із способів:
3.
В одному напрямку по-колу (серветка). У
такий спосіб кожен новий ряд
починають в'язати після того, як
будуть з’єднані перший і останній елементи узору попереднього ряду.
4.
У двох напрямках – прямому і зворотному
(деталь одягу, шарф).
Ряди узору, що
йдуть у прямому і зворотному напрямку, роблять таким чином: вив’язавши перший
ряд на петлях ланцюжка, виріб повертають виворітним боком
до себе і виконують другий ряд на стовпчиках і петлях першого ряду.
Читаються
схеми так: парні ряди – зліва направо,
непарні – з права наліво.
Наприклад:
вивісити схему на дошку.
-
Давайте трішки відпочинемо і проведемо фізкультхвилинку.
VІ. Практична
робота.
-
Відпочили. Переходимо до практичної
роботи.
-
Давайте повторимо правила . По-черзі називати одне із правил безпеки праці та
санітарно-гігієнічних вимог під час плетення гачком.
Тепер одягніть
спецодяг і приступимо до виконання практичної роботи.
-
Зараз виконайте таке завдання:
1.Утворіть
початкову петлю; сплетіть ланцюжок 20см; на ланцюжку сплетіть стовпчик із
накидом.
2. У вас є
схеми, виконайте завдання за схемою.
VІІ.
Закріплення нового матеріалу.
Девіз нашого
уроку, як ви пам’ятаєте є вислів: «є терпіння
- буде й уміння». Терпіння нам вистачило, а уміння ми ще будемо набувати
в процесі роботи. Тому не засмучуйтесь, якщо у вас щось не вийшло. Як говорять:
«Терпіння і труд усе перетруть».
Хотілось – би
почути, які знання ви отримали на сьогоднішньому уроці.
4.
Як читаються схеми? (парні ряди – зліва направо, непарні
– справа наліво).
5.
Чому для плетення використовуються схеми, а не словесний
опис? (словесний опис більше підходить для початківців)
6.
З якими проблемами ви зіткнулися у процесі роботи? Що
було найважчим?
-
Давайте дізнаємось про ваші очікування. Пропоную підійти
до кошика і чиї очікування справдились перемістити стікери у кошик. (я навчилася, дізналася, вмію)
VІІІ.
Оцінювання.
Відкрийте щоденники,запишіть домашнє
завдання.
(попрактикуватися, вивчити
умовні позначення)
ТЕМА: «Українська народна вишивка – складова національної культури»
Слово вчителя. Вишивкою називають
техніку прикрашання текстильного чи іншого виробу за допомогою різного виду
стібків нитками, а також перлами, бісером і стрічками.
Виникла вишивка ще в глибоку давнину.
Археологічні знахідки свідчать, що найдавніший одяг людей, які жили на
території нашої країни, оздоблювали намистинами із бивня мамонта. Пізніше
почали використовувати металеві нашивки – срібні, золоті, бронзові.
За часів Київської Русі мистецтво художньої
вишивки досягло великого розквіту. А в Андріївському монастирі в Києві була
створена школа, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом.
Ручною вишивкою здавна оздоблювали не лише
одяг, а й інші вироби, необхідні в побуті: рушники, доріжки, скатерті,
постільну білизну, тощо.
Вишиванням в Україні займалися в основному
жінки. Вишивка була одним із улюблених занять. Довгі осінні та зимові вечори
дівчата скрашували вишиванням, часто супроводжуючи його піснями. Поганою
нареченою вважалася та дівчина, яка не навчилася вишивати змалку. Лише одних
сорочок до весілля кожна українська дівчина готувала собі кілька десятків.
Сорочки мали різне призначення: буденні, святкові, на весілля, на жнива тощо. І
кожна сорочка – це довгі години кропіткої праці. Адже для того, щоб її
виготовити потрібно було спочатку спрясти нитки, потім на домашньому
дерев’яному верстаті виткати полотно, вибілити його, пошити сорочку і вишити
її. Дівчата змагалися між собою у майстерності прясти, ткати, вишивати, в
доборі гарних узорів для вишивання.
Жіночий одяг оздоблювали надзвичайно
гарно. У барвистій вишитій сорочці, яскравій плахті, оздобленій карсетці,
дівчина виглядала немовби букет живих квітів.
-
Деякі учні на минулому уроці отримали завдання
підготувати інформацію про символи, кольорову гаму у вишиванні і про рушник в
українських звичаях та обрядах.
-
Будь-ласка, першою презентує свою пошукову роботу Громяк
Іванна.
-
Дякую! Молодець!
-
Наступною буде презентувати свою роботу Тупіцина Каріна.
-
Добре!Дякую!
-
Із кольоровою гамою у вишиванні нас познайомить Шаповал
Наталія.
-
Легенда
-
Молодці дівчатка.
Слово вчителя.
Рушник і нині символізує чистоту
почуттів, глибину безмежної любові.
Від сивої
давнини і до наших днів у радості і в горі рушник – невід’ємна частина нашого
побуту, його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, неможливе
народження, одруження, зустріч гостей.
Пісня
Слово
вчителя.
А зараз давайте
попрацюємо у групах. Завдання кожній групі буде наступне: скласти синкан про
вишивку. Ви працюєте у групах, а той кого ви оберете спікером презентує вашу
роботу.
Слово
вчителя.
-
Я запрошую спікерів презентувати роботу.
-
Дяку! Молодці, добре справилися!
-Добрий
день!
Перед
тим як розпочати урок давайте дізнаємось з яким настроєм ви прийшли на урок. У
вас на партах у кожного є по 2 смайлика: веселий і сумний. Виберіть той
смайлик, який відповідає вашому настрою і прикріпіть до одягу.
-
Чудово! Усміхнених облич стало вдвічі
більше, то ж можемо розпочинати наш урок.
Слово вчителя.
Епіграфом уроку я взяла слова відомого вченого Дмитра
Івановича Мендєлєєва «Шлях до розвитку й, у решті – решт до щастя людини
пролягає через її працю» .
Працею вчений називав не будь-яку
роботу, а роботу усвідомлену й потрібну людям. Мені б дуже хотілося побачити
саме таку працю й на сьогоднішньому уроці.(учні
з написами виходять до дошки)
Рішучість
до нас на урок завітала,
Аж ось енергійність її
наздогнала.
Завзяття з умінням до класу прийшли
Й любов до навчання з
собою взяли.
Терпіння й активність теж не забарились
І творчість, звичайно, до
класу з’явилась.
Якщо об’єднати ці риси в єдине,
То можна сміливо нам братись за діло.
Якщо ж вони стануть усі в один ряд,
То вийде відмінний у нас РЕЗУЛЬТАТ.
-
А зараз скажіть, будь ласка, чого ви
очікуєте від сьогоднішнього уроку.
(по – черзі зачитують слова)
-
Дівчатка, на мою думку, якщо кожна з вас
буде на уроці активною, уважною і старанною, то ваші очікування справдяться.
ІІ.
Актуалізація опорних знань
-
Для перевірки уже засвоєних вами
теоретичних знань я пропоную вам виконати тестові завдання.
-
А зараз давайте подивимося на дошку і
подумаємо, що ми сьогодні будемо робити на уроці?
ІІІ.
Повідомлення теми і завдань уроку.
Слово вчителя.
Отже, тема
нашого уроку : «Українська народна вишивка – складова національної культури»
Сьогодні
ми продовжимо вивчати українську народну вишивку,ознайомимось з символами і
кольоровою гамою у вишивці, з рушниками в українських обрядах і звичаях.
І мені
хотілося б, щоб усе те, що ви почуєте на уроці, про дізнаєтесь і чого
навчитеся, не зависло у ваших душах простим багажем, а пробудило й розвинуло
любов до мистецтва рідного краю, його історії, пробудило почуття
відповідальності за здобутки майстрів й внутрішню потребу зберігати та
примножувати ці надбання.
Вивчення нового матеріалу.
-
Скажіть будь-ласка, якщо повернутись на
багато віків назад у минуле, то на вашу думку, що спонукало людей взяти голку в
руки і почати вишивати?
-
Які ще вироби оздоблювали вишивкою?(
постільну білизну, серветки, скатерті, рушники)
-
Які ви знаєте народні прислів’я і
приказки про вишивку, рушник?
Молодці! Запишіть у зошити перше питання «Відомості про вишивку»
-
Скажіть мені будь-ласка, що називають
вишивкою? Можливо ви на уроках історії
чи художньої культури
Вишивкою називають техніку прикрашання текстильного чи іншого виробу за
допомогою різного виду стібків нитками, а також перлами, бісером і стрічками.
Виникла вишивка ще в глибоку давнину. Археологічні знахідки свідчать, що
найдавніший одяг людей, які жили на території нашої країни, оздоблювали намистинами
із бивня мамонта. Пізніше почали використовувати металеві нашивки – срібні,
золоті, бронзові.
За часів Київської Русі мистецтво
художньої вишивки досягло великого розквіту. А в Андріївському монастирі в
Києві була створена школа, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і
сріблом.
Слово вчителя.
Ручною вишивкою здавна оздоблювали не
лише одяг, а й інші вироби, необхідні в побуті: рушники, доріжки, скатерті,
постільну білизну, тощо.
Вишиванням в Україні займалися в
основному жінки. Вишивка була одним із улюблених занять. Довгі осінні та зимові
вечори дівчата скрашували вишиванням, часто супроводжуючи його піснями. Поганою
нареченою вважалася та дівчина, яка не навчилася вишивати змалку. Лише одних
сорочок до весілля кожна українська дівчина готувала собі кілька десятків.
Сорочки мали різне призначення: буденні, святкові, на весілля, на жнива тощо. І
кожна сорочка – це довгі години кропіткої праці. Адже для того, щоб її
виготовити потрібно було спочатку спрясти нитки, потім на домашньому
дерев’яному верстаті виткати полотно, вибілити його, пошити сорочку і вишити
її. Дівчата змагалися між собою у майстерності прясти, ткати, вишивати, в
доборі гарних узорів для вишивання.
Жіночий одяг оздоблювали надзвичайно
гарно. У барвистій вишитій сорочці, яскравій плахті, оздобленій карсетці,
дівчина виглядала немовби букет живих квітів.
-
Деяким учням домашнім
завданням було підготувати
інформацію про «Символи в українській народній вишивці» і «Рушник в українських
обрядах і звичаях».
-
Будь-ласка, першою презентує свою пошукову роботу Громяк Іванна.
-
Дякую! Молодець, добре справилася із завданням.
-
Наступною буде презентувати свою роботу Тупіцина Каріна.
-
Дякую.
-
А зараз Шаповал Наталія
презентує нам виставку яку підготували нам учні 9 класу.
-
Дякую дівчатка !
Слово вчителя.
Рушник і нині символізує чистоту
почуттів, глибину безмежної любові.
Від сивої
давнини і до наших днів у радості і в горі рушник – невід’ємна частина нашого
побуту, його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, неможливе
народження, одруження, зустріч гостей.
Пісня
Слово
вчителя.
А зараз давайте
попрацюємо у групах. Це у нас буде група під назвою Калина, ця група – Мальви,
і ця- Мак. Завдання кожній групі буде наступне:за
допомогою алгоритму на дошці скласти сенкан
про вишивку. Ви працюєте у групах, а спікер презентує роботу групи.
Слово
вчителя.
-
Я запрошую спікерів презентувати результати групової
роботи.
-
Дяку! Молодці, добре справилися із завданням!
Підсумок уроку.
-
А зараз давайте підведемо підсумки нашого уроку за
допомогою вправи «Незакінчене речення».
Слово вчителя.
Діти, сьогодні ми згадали
деякі звичаї і традиції, які не можуть обійтися без вишитого українського
рушника. Чаруючі орнаменти рушників, які ви сьогодні бачите, створили руки
ваших бабусь, ви самі.
В кожному вкладена людська праця, їх
бережуть і передають з покоління в покоління. Я сподіваюсь, що неповторні
рушники, вишиті вашими руками, будуть радувати багатьох людей.
Оцінювання.
-
Ви всі молодці, гарно попрацювали, і отримуєте за урок наступні оцінки:
-
Запишіть у щоденники д/з, підготувати інструменти і
матеріали для вишивки рушника.
- Тема : Моделювання рукавів.
Мета: навчальна: ознайомити учнів видами рукавів,з
технічним моделювання рукавів різних фасонів;
розвивальна:
сприяти розвитку просторової уяви,творчого мислення, фантазії;
виховна:
виховувати естетичний смак,почуття самостійності, відповідальності за доручену
справу, охайності та поточності у роботі.
Обладнання та інструменти: лекала рукава,
кольоровий папір, готові вироби, ІКТ.
Тип уроку: Інформаційно-практичний
(комбінований).
Межпредметні зв’язки : малювання, історія.
Хід уроку:
І.
Організаційний момент.
1 .Перевірка наявності учнів.
2. Перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація
опорних знань.
- Що
таке мода?
- Якщо згадати історію розвитку одягу, можна
побачити, що він весь час змінювався. На вашу думку, це повязано тільки з модою
чи ще якісь фактории впливали на це?
- Що таке рукав?
- Перед вами сукня і жакет. Скажіть будь-ласка
чи відбудуться зміни у назві одягу і його призначенні, якщо цей одяг буде
виготовлений без рукавів?
Отже, ми з вами переконалися, що рукава
грають одне з ведучих місць в формуванні одягу. Достатньо зміни фасону рукава,
для отримання різноманітних фасонів. Кожна людина прагне бути гарною і
неповторною. Одяг- це просто те, що ми одягаємо на себе. Це багато в чому і
добрий настрій і навіть успіх в особистому житті.
ІІІ.
Повідомлення теми і мети уроку.
Запропонувати
учням ГРУ «Перевертні», яка допоможе учням створити місток до нової теми. Із
запропонованих складів утворити слова, які мають відношення до до теми уроку.
ЗА – БУЛ КА – ВУР НЯ – КУС
НАМ – ТА –
ЖЕ КА – ТО ННЯ – АВ – ЮЛ – МОДЕ
- Зачитайте слова, які утворилися із
запропонованих складів.
- Хто може сформулювати тему уроку?
- Тепер, коли ви знаєте тему уроку, спробуйте
сформулювати цілі уроку.
(Учні називають цілі уроку)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Види рукавів.
Основою для розробки фасонів рукавів
є типова конструкція прямого вшивного рукава. На основі прямого вшивного рукава
можливо розробити такі види рукава: буф, ліхтарик, кльош, з фігурними краями та
інші.
-
Презентація на тему:
«Новітні тенденції сучасної моди». (Випереджаюче завдання для учнів)
2.
Моделювання рукавів.
Є два види моделювання:художнє і технічне.
Давайте пригадаємо, що таке художнє моделювання?
-
Хто виконує цю роботу?
-
Що повинен знати
художник – модельєр?
Другий
вид моделювання – технічний,
це процес нанесення нових фасонів одягу за
малюнком художника-модельєра або за фотографією з журналу
мод на базисну
конструкцію.
Найпоширенішими
способами технічного моделювання є прикладний і шаблонний.
Коли ви освоїте
основні прийоми моделювання рукавів, то вам буде нескладно самостійно підбирати
види рукавів до різних моделей одягу.
-
Що треба враховувати, вибираючи фасон рукава?
-
Які рукава прикрасять повну фігуру?
-
А які рукава можна порекомендувати струнким жінкам?
V. Практична робота «Моделювання рукава»
Практичну роботу провести у вигляді гри «Я
конструктор – модельєр». Скориставшись інструкційними картками виконати
моделювання за вибором. Рукав – шаблон буде виконувати роль основи і всі зміни проводити
з ним. А кольоровий папір – роль
тканини.
Послідовність
виконання:
- Уважно розглянути інструкційну картку.
- Нанести на шаблон модельні зміни, зробити розкладку викрійки за новим фасоном: розрізати, розсунути і
закріпити деталі викрійки.
- Вирізати. Оформити і презентувати роботу.
VІ. Узагальнення вивченого
матеріалу.
Продовжіть речення:
-
Найбільше мені
сподобалося…
-
Я змогла навчитися…
-
Сьогодні я дізналася…
-
Мені було цікаво…
-
Труднощі у мене
викликало…
VІІ. Домашнє завдання.
VІІІ. Оцінювання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий